top of page

Моя історія

  • 28 черв. 2024 р.
  • Читати 1 хв

Оновлено: 13 лип. 2024 р.

Тут я розповім Вам власну історію, як я будував своє "Ідеальне житло".

Все почалося з ідеї та мрії, а далі "пішло-поїхало". Отже покроково:


1. 11 червня

Знайшов ділянку.


    За пару днів зробив наступне:

  • перевірив документи на право власності і геодезію.

  • перевірив можливості і строки підʼєднання до світла і газу

  • спитав у сусідів як у них справи з водою. На якій глибині, яка якість.

2.  15 червня. Оформили Договір купівлі-продажу у нотаріуса.

  • Оновили данні в управлінні земельних ресурсів

  • Сплатили земельний податок

  • Зробили у архітектора проект будину і забудови

  • Замовили в прозорому офісі Викупіювання земельної ділянки 200:1

  • Оформили заяву на початок будівельних робіт

  • Отримали  Будівельний паспорт Насправді, все це зайняло більше часу, але вся послідовність вірна.


3. 1 серпня

Почали будівництво


  • Грейдером розчистили ділянку

  • Зробили розмітку під плиту фундаменту і понеслось!


4. Залили фундамент, придивляємось, чи не за маленький будинок вийде.


5. 15 вересня

Закінчили каркас будинку.


6. 30 листопада

Закінчили зовнішнє оздоблення (крім терас).


7. Паралельно замовили у підрядника  септик і зробили скважину (знайшли воду на 56 м глибини). Септик винесли за 30 метрів від скважини (розмір ділянки дозволяє).

 8. 18 грудня. 

Йдуть внутрішні роботи. 


Облаштували по всьому першому поверсі електричну інфрачервону теплу підлогу під вініловий ламінат (пристосований для теплої підлоги).

В цей же день ззовні будинок вже виглядав так:

9. 31 грудня 2021р. о 16:30 мили підлогу, дякували команді, яка була заряджена ідеєю здати будинок до Нового року. Заселились і святкували у каміна вдвох з дружиною. Щасливі. Ніхто ще не знав, що скоро буде все по іншому...

11. Червень 2024 - 2,5 роки, як я власник будинку своєї мрії.


 
 
 

1 коментар


Dmitry Siversky
Dmitry Siversky
13 лют.

Да уж, жизненно расписано. Самое сложное — это вот так структурировать всё, когда в голове каша. Я помню, как сам мучился с мотивационным письмом, когда надо было «продать» себя комиссии. Казалось, что любой текст выглядит как дешевая самореклама, аж стыдно перечитывать было))

Честно, я вообще не верил, что кто-то со стороны может нормально подать чужую историю. Везде сейчас этот ИИ пихают или шаблоны заезженные. Я, наверное, неделю тут автору мозг выносил своими правками (благо они бесплатные, вот я и разошелся), пока мы не родили текст без этой канцелярщины. Всё равно пришлось повозиться, чтобы звучало именно моим голосом, а не как из учебника.

Короче, писать о себе искренне — тот еще квест, вечно кажется, что переигрываешь. Автору респект за смелость, хорошо читается.

Вподобати
  • Instagram
  • Facebook
  • YouTube
bottom of page